Поради для новоприбулих учнів

Поради для новоприбулих учнів

"Кто на новенького?"

Правила для новичков

1. Не пытайтесь сразу всем понравиться - ведь вы не знаете обо всех их вкусах, мелочах, бывших взаимоотношениях. Не старайтесь быть для всех приятным - кому надо, вы понравитесь без глупых мелочей.

2. Вряд ли надо сразу стараться делать все лучше всех, зарабатывая авторитет. Прислушивайтесь к замечаниям, исправляйте ошибки, спрашивайте.

3. Не стоит сразу пытаться быть "как все" - дайте одноклассникам время на разговоры и дела, привычные в их компании. Так они быстрее поймут, что вы - тактичный человек, и тогда попадете в эту компанию быстрее.

4. Запишите и запоминайте имена одноклассников и отчество учителей, одноклассников - тогда станет легче и приятнее общаться  с ними, просить о помощи.

5. Уточните у классного руководителя расписание, расположение кабинетов, форму одежды, чтобы меньше нервничать в первое время.

6. Чаще всего к новичку проявляется сдержанный интерес. Но иногда бывает и демонстрация равнодушия, смешков за спиной. Причины могут быть сплетни, скука, привычка встречать новое в штыки. Не стоит отвечать агрессией на агрессию, как бы ни было трудно, надо оставаться вежливым ы дружелюбным - предвзятое отношение "рассасывается" обычно за месяц. Если чувствуете сильный дискомфорт - обратитесь за советом к психологу в каб. 38.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Спілкуючись з дітьми, неохідно частіше нагадувати собі:

1.      Перед нами – діти.

2.      Вони поводять себе як діти.

3.      Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4.      Якщо ми виконуємо свої батьківські обов’язки і любимо дітей, незважаючи на їхні витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5.      Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо, моя любов умовна, діти її не відчувають. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їх, поводитись більш зріло.

6.      Якщо, перш ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їх бачити, вони стануть невпевненими у собі: “скільки не намагайся – вимоги надто високі”. А в результаті – невпевненість, тривожність, занижена самооцінгка та озлобленість.

7.      Якщо ми любимо їх, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Найголовніше – ЛЮБИТИ!

Поради шкільного психолога батькам щодо сімейного виховання школярів

1.      Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2.      Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.

3.      Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4.      Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5.      Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6.      Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більше 1 год., 2-го – 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8-х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.

7.      Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

8.      Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9.      Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

10.  Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

11.  Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

12.  Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.

13.  Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

14.  Батько й мати – найкращі вихователі, які, за словами А.С.Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.