Криворізька гімназія № 14 Криворізької міської ради
 
Живемо заради майбутнього!
Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі. saksaganvo.dnepredu.com

Методична скарбничка

 

Методична скарбниця

Методична розробка — одна із поширених форм творчої діяльності педагогів, особливо під час атестації. Проте відсутність у них навичок наукового дослідження, осмислення та опису власного досвіду призводить до того, що їхні розробки не використовують. Тому хочемо детальніше зупинитися на процесі моделювання (створення) перспективного педагогічного досвіду (ППД)

Методичною розробкою можна вважати текст, у якому систематизовано, послідовно викладено всебічно досліджену педагогічну діяльність, її особливості. Усі розробки можна поділити на дві групи:
* розробки щодо змісту освіти: програми, концепції, довідники, збірники, посібники тощо;
* розробки методики викладання: моделі, описи досвіду, технології, методики викладання предмета, розділу, теми курсу або заняття, сценарії.

Методична розробка може бути як індивідуальною, так і колективною. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення викладача або майстра виробничого навчання або якості підготовки з навчальних спеціальностей.


Методична розробка може бути:

  • конкретного уроку;
  • серії уроків;
  • теми програми:
  • приватної (авторської) методики викладання предмета;
  • загальної методики викладання предметів;
  • нових форм, методів або засобів навчання і виховання;
  • методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета.


До методичної розробки пред'являються досить серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно:

  • Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомої педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід.
  • Визначити мету методичної розробки.
  • Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми.
  • Скласти план і визначити структуру методичної розробки.
  • Визначити напрямки майбутньої роботи.

На початку роботи по складанню методичної розробки необхідно чітко визначити її мету. Наприклад, мета може бути наступною: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення уроків з вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога і учнів; опис методики використання сучасних технічних та інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів на уроках і т.д.
 

Вимоги, що пред'являються до методичної розробки:

  1. Зміст методичної розробки повинен чітко відповідати темі та цілі.
  2. Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання.
  3. Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічної літератури.
  4. Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко.
  5. Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною та переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу.
  6. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні бути чітко обгрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід.
  7. Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.
  8. Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання.
  9. Методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати».
  10. Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки завдання, зразки УПД, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, поуровневі завдання і т.д.).

Структура методичної розробки

  • Загальна структура:
  • Анотація.
  • Зміст.
  • Введення.
  • Основна частина.
  • Висновок.
  • Список використаних джерел.
  • Програми.

Основні компоненти планування ППД
1. Визначення мети та завдання створюваного досвіду
Моделювання перспективного педагогічного досвіду розпочинають із з'ясування мети та завдання його створення, суті розв'язуваних за його допомогою завдань, планування свідомо організованої, соціально зумовленої, цілеспрямованої системи діяльності щодо поліпшення стану і перетворення педагогічної практики на основі науково-педагогічних рекомендацій. Ідеться про формування кінцевої організаційно-педагогічної, науково - методичної, управлінської мети організаторів створення досвіду і тих завдань, які треба розв'язувати при її досягненні. У ході моделювання реалізується цілеспрямоване впровадження наукових досягнень.
2. Аналіз використаних при моделюванні джерел
Щоб розробити дійову модель досвіду і закласти в неї перспективні ідеї та положення, необхідні глибокі та всебічні знання та аналіз таких джерел:
* законодавчих, державних і нормативних відомчих документів з проблеми, що моделюється;
* результатів сучасних наукових досліджень, теоретичних ідей, положень і рекомендацій з цієї проблеми;
* наявних матеріалів з досвіду, що моделюється;
* теоретичних і прикладних робіт, де аргументується потреба розвитку навчально - виховної роботи.
Лише глибокий і всебічний аналіз перелічених джерел дає змогу розробити контури досвіду, що моделюється.
3. Визначення об'єкта
Проблема відбору об'єкта для створення перспективного педагогічного досвіду з провідної проблеми потребує врахування цілої низки факторів:
* по-перше, готовність закладу до реалізації моделі досвіду з точки зору матеріальних умов;
* по-друге, наявність зацікавленого і компетентного керівництва педагогічного колективу, здатного забезпечити поставлені завдання, а також відповідний науково - методичний рівень педагогічного колективу.
4. Розроблення структури моделі досвіду, плану і методики, впровадження їх з регулюванням, аналізом, контролем тощо
Це один із найскладніших елементів процесу моделювання. При цьому треба подолати складні суперечності. Модель, у якій враховані вимоги передової науки та практики, має бути еталоном розв'язання педагогічної проблеми на рівні сучасних вимог. Однак реалізувати таку еталонну модель має конкретний педагогічний колектив, група працівників, які мають певні фахові можливості, конкретний до свід, індивідуальні особливості. Через це при розробленні моделі досвіду слід ураховувати як об'єктивні вимоги науки і практики, так і суб'єктивні можливості виконавців.


  Сучасне життя сформулювало соціальний запит на виховання творчої особистості, яка зможе творчо мислити, творчо підходити до справи, творчо приймати рішення і потім творчо їх виконувати. Головна дійова фігура в школі – учень, тому педагогічний колектив намагається зробити все, щоб у закладі панувала атмосфера творчості.      Виховну систему школи пронизують морально-духовні взаємини педагога й дитини. Наші діти сьогодні, як ніколи, потребують любові й уваги до себе, а тому в основі цього напряму лежить упровадження елементів особистісно - зорієнтованого підходу до процесів навчання та виховання.     

Вирішення завдань виховної роботи в школі здійснюється  за напрямами:

-         громадянське виховання;

-         родинно-сімейне виховання;

-         військово-патріотичне виховання;

-         моральне виховання;

-         екологічне виховання;

-         трудове виховання;

-         художньо-естетичне виховання;

-         формування здорового способу життя;

-         превентивне виховання;

-         сприяння творчому розвитку особистості  

Принципи організації виховного процесу:

-         принцип національної спрямованості передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантне ставлення до культури всіх національностей, які проживають в Україні; -         принцип творчої діяльності, самодіяльності і самостійності, який визначає, що школа  розкриває творчі сили кожної дитини, максимально розвиває її самостійність у пошуку істини шляхом залучення до різних видів творчої діяльності; -         принцип демократизму як співробітництво вихователів і вихованців, усунення авторитарного стилю виховання, формування демократичної культури особистості; -         принцип особистісної орієнтації: вчителі культивують у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості в собі, визнають її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; -         принцип гуманізації учителя й учня, який передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами в процесі спілкування; -         принцип превентивності: учителі здійснюють профілактику негативних проявів поведінки  учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища.